Народився 12 серпня 1965 р в с.Собківка
(Уманського району). Футболом став серйозно займатися лише в 21 рік (!) після
служби в армії. Причому служба в Олександра була для справжніх чоловіків – в
Каунасі в повітрянно-десантних військах. Загартовувався справжній характер –
лише стрибків з парашутом 24…
Першими серйозними футбольними змаганнями
став обласний чемпіонат товариства «Колос». Два роки поспіль команда Собківки
пробивалася до фінальної пульки. І з Драбова і з Золотоношіповерталися з срібними нагородами. В 1990-му
Олександр відіграв чемпіонат в складі команди Лейбовича в чемпіонаті республіки
серед КФК. Це були серйозні за рівнем змагання. Достатньо сказати, що в 6 зонах
грало більше 90 команд кращих в своїх областях! Намагалися зібрати кращих
гравців із сусідніх регіонів. Але спроба виявилася невдалою і обходилися
власними силами. Відсутність досвіду і вищий рівень суперників призвели до
останнього місця. Команда розпалася. В 1991-му на цьому підґрунті утворилося
два колективи – більш досвідченні гравці зосередилися в Родниківці, а молодь (
в тому числі і брати Єжаченки, Устенко, Сисоєв) опинилася в «Ятрані», де
керував Лейбович. Обидві команди пробилися до першої обласної групи. Два сезони
«Ятрань» грала знову в першості України серед КФК. Чинили спротив всім. В
другому турнірі були серед міцьних середняків. Але і ця команда в 1996-му
припинила своє існування. Олександр разом з кількома земляками провели кілька
матчів за Маньківку (відзначилися сенсаційною перемогою над лідером з
Чигирина). В 1998-му грав за уманську «Юність» в другій обласній групі, а за
рік за «Білосвіт» в першій групі. Того ж 1999-го восени вдалося зібрати під
знаменами собківського «Ікару» пристойний склад для участі в колосовських
змаганнях. А в березні вдалося під час змагань з міні-футболу перконати Шалюка
А.М. і зібрали під кольорами «Ікару» всіх кращих місцевих гравців. А оскільки
покоління було дійсно талановите, то розпочався справжній злет команди (згодом
переіменовано в «Ікар-Ятрань», «Ятрань»). Під керівництвом граючого тренера
Олександра Єжаченка команда в дебютний сезон виборола відразу «срібло»
чемпіонату області. Далі були три поспіль Кубка області і ще два других місця! В
2003-му Олександр Єжаченко після першого кола передав обов’язки старшого
тренера і далі «Ятрань» рухалася лише вниз…
Цікаво
подивитися на результати «Ікару-Ятрані» під керівництвом Олександра Єжаченка:
перемог
нічіїх
поразок
м'ячі
чемпіонат області
82
20
17
279-102.
кубок області
17
1
3
51-13.
амат.кубок України
0
2
3
3-6.
разом
98
23
23
333-121.
Значним був доробок і як гравця в успіхи
«Ікару-Ятрані» - в трьох срібних сезонах Олександр забив 29 м’ячів (лише
Олександр Казанюк більше при тому, що Олександру Михайловичу тоді було за 35!)
а в трьох успішних походах за кубком ще сім (причому два, нагадаю, ставали
переможними в фіналах!). Загалом в чемпіонатах (перша група) і кубках області я
нарахував (але це не повні данні) 60 м’ячів.
Цікавою сторінкою в спортивній біографії
Олександра Єжаченка стало створення на заводі «Білосвіт» міні-футбольної
команди і її виступ в київській «Бізнес-лізі». Прjвінційний колектив змусив
з повагою ставитися до себе.