Минуло 2 роки з славної осені 2008-го, коли ПФК "Олександрія" славно пошуміла в Кубку України - тоді колектив на чолі з капітаном Олександром Казанюком послідовно вибив "Карпати" та "Дніпро" а "Шахтареві" лише в компенсований час поступився 1:2. На останні два матчі з Умані виїджала справжня група підтримки. І зокрема мені також пощастило на власні очі бачити шедевральний гол Казанюка "Шахтареві"! А відтак коли випала можливість і цього року відвідати Олександрію і кубковий матч проти ще одного гранда, то сумнівів не було! І ця подорож виявилася багатою на пригоди та емоції!)))

Поїздка розпочиналася традиційно і спокійно. Але на вїзді до Кіровграду черговий "сержант Петренко" з смугастим жезлом змусив відволіктися від футбольних тем. На перехресті нормально працював світлофор і ніякого часу пік та скупчення не було і близько. Але процесом чомусь керував регулювальник. Зрозуміло, що в такій ситуації його жести стають пріорітетними. Наш "екіпаж" спокійно дочекався відповідного жесту - регулювальник з опущеними руками повернувся до нас плечем - і слідом за іномаркою з російськими номерами повернув наліво. Але тут же ще один продавець "смугастик паличок" нас зупинив! Виявилося, що нам не варто вірити власним очам! А треба повірити побаченому пану в уніформі!

Півгодини тривав полон нашого водія! За цей час вдалося нарахувати на перехресті ... 7 (СІМ!!!) патрульних машин, що буквально патрошили весь транзитний транспорт! Такого нахабства навіть в "95 кварталі" не доводилося бачити! Нас піджимав час, тому сперечатися далі було собі дорожче і протокол, висмоктаний бравими міліціянтами буквально з пальця, прикрасив колекцію водія....

Але навіть цей інцедент та несмішний авто попереду не могли нам зіпсувати настрій і очікування Матчу!
І ось 240 кілометрів позаду і ми на чудовому, затишному Культурно-спортивному комплексі "Ніка". Традиційне частування привезених з Умані напоїв та наїдків було проведено у розширеному складі, адже зустріли "обмежений уманський контенгент в Головківці". Сергій Лактіонов, Валерій Попруга, Віталій Горобець та Юрій Грищенко знані по виступах в уманських командах сьогодні захищають кольори "Украгрокому", що базується в Головківці, поблизу Олександрії....

І ось ми прямуємо на сам матч!
Шукаючи своє місце, Дмитро Казанюк просто і невимушено вказав фансектору з Донецька їх перспективи сьогодні!

З перших хвилин матчу мене зірвало з місця на трибунах і понесло в пошуках нових вражень! Того вечора я відчув ритм великого футболу як ніколи!
Спочатку мене зацікавили фани ПФК "ОЛександрі", які дійсно заслуговують на повагу і самі прикрашають своєю поведінкою матч!

Вразила практична повна відсутність міліції на арені - місцеві уболівальники проявляють справжню культуру уболівання (жодниї миті не припиняють підтримувати свій ПФК і при цьому жодних інцедентів! Як же далеко уманським "кузьмичам" до такого уболівання!!!). Я, правда, сильно розізлив пожежника, але "зробивши ноги", нікуди не влип))))

Потім , втративши страх, я став виношувати підступний план підкрастися до самого епіцентру емоцій! До поля і лав запасних! І він вдався! Посвідчення журналіста, коректна поведінка і вираз обличчя "я ж хороший" розтопили серце дідуся, що стояв вартовим на калітці у огорожі позаду лав запасних! І ось я за спиною Костова та Шарана!

З повагою ставлюся до обох цих наставників. При болгарському тренерові "Металург" став демонструвати цікаву, видовищну гру! А Олександрія при Шаранові посідає наразі першу стрічку в першій лізі (а нам же так хочеться побачити Казанюка ще раз у Прем'єр-Лізі!). Напруга кубкового матчу була наскільки високою, що наставники ледь не побилися! Я мав би ексклюзивні фото!))))
По закінченні основного часу я так розхрабрився, що спромігся зробити фото нашого земляка безпосередньо з поля, чим шалено його здивував!

А по закінченню серії пенальті радості вже не було просто меж! І я як в легендарних традиціях англійських стадіонів здійснив стрімкий ривок по полю - мені дуже потрібно було сфотографувати нашого КАПІТАНА в такий момент!!!

А фінішує справжній уболівальник за келихом пива! І тут Олександрія незрівнянна з нашою Уманню! Прямо на стадіоні збудованно здоровенне (чоловік на 150!) просторе уболівальницьке кафе! З недорогим пивом, 3 здоровенними "плазмами" і щасливими людьми навколо! Що нам заважає???

А потім подарунок від Олександра Казанюка, "свята вечеря"! І стомлені організми вирушили назад))))
А позаду дим баталій і гарних спогадів!